Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив у біду.

Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення юнацтву правил поведінки на воді дітям.

· діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;

· вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;

· не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально відведених місцях;

· не можна запливати за обмежувальні знаки;

· слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або сильна течія;

· якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;

· не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;

· не треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;

· не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;

· не подавайте без потреби сигналів про допомогу;

· не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;

· купатися рекомендовано вранці i ввечері;

· не слід купатися наодинці;

· не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;

· не стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.

· не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм на морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й людині!

Бережіть себе та своїх близьких!

Звичайно, заглиблюватися в тонкощі, як то дорожні знаки та правила першочерговості проїзду перехресть, батькам не треба. Принаймні, поки дитина мала. А от пояснити малюкові ази безпеки на дорозі батьки просто зобов’язані!

Навіть 3-річний малюк повинен знати, що на дорозі треба поводитися акуратно і уважно. Дорога – не місце для гри і бігу, тому що по ній їздять машини, від яких потрібно триматися подалі на безпечній відстані.

Що ще необхідно знати маленькому пішоходові, 10 основних правил:

1. Ходити потрібно по тротуарах, тільки з правого боку.

2. Переходити вулицю необхідно тільки по пішохідному (або підземному) переходу.

3. Переходити вулицю можна тільки на зелене світло світлофора.

4. Червоний і жовтий сигнали світлофора означають, що йти заборонено.
5. Якщо збираєшся переходити дорогу, подивися, чи немає поруч машин.

6. При переході дороги спочатку дивимося наліво, доходимо до середини і дивимося направо, тільки тоді продовжуємо шлях.

7. При переході через дорогу треба міцно тримати маму (або будь-якого іншого дорослого) за руку.

8. Не можна перебігати дорогу, особливо якщо поблизу автомобіль.

9. Не можна обходити стоячий автобус – це небезпечно. Треба почекати, поки автобус від’їде від зупинки.

10. За містом потрібно йти по узбіччю, назустріч їдучим машинам (тобто по лівій стороні дороги).

Правила дорожнього руху, як і будь-яка інша пізнавально-повчальна інформація, повинні подаватися дозовано і відповідно прикладом. Тобто, якщо мама переходить дорогу з дитиною, необхідно розповісти дитині, що зараз треба подивитися ліворуч. Машин немає? Переходимо! Тепер дивимося направо. Чисто? Йдемо до кінця. Якщо на дорозі світлофор, розповідай про світлофор, пояснюй, чому одні машини стоять, а інші їдуть.

Такі лікбези для малюка варто проводити постійно, коли ви виходите з ним на вулицю, переходите дорогу або навіть просто дивіться у вікно, спостерігаючи за рухом транспорту.

Бережіть себе та своїх близьких!

 

Якщо Ваша дитина плаче у дитячому садку

Перші дні удитячому саду найважчі і найскладніші для Вашогомалюка. Стресом є не тільки розлука з коханою мамою, але і нова обстановка та знайомство з вихователем. Найчасті шепохід у дитячий сад закінчується сльозами під час прощання з батьками або в загалі небажанням дитини йти до групи. Часом така поведінка продовжується декілька місяців.

Безумовно, у цій ситуації важливий вік малюка. П'ятирічна дитина піде у садок більш спокійно. Вона вже психологічно готова до змін, а також до спілкування зі своїми однолітками. Двох-трирічний малюк щетільки починає усвідомлювати, щонавколо є щехтось, крім батьків та близького оточення. У такому віці діти гірше адаптуються до нових обставин. Пропоную кілька порад стосовно того, як найбільш безболісно подолати цей період.

1. Ведіть дитину в группу у перші дні набору.

Зазвичайдітей в группу набирають поступово, черговість вибирають самі вихователі. Спробуйте потрапити у групу в числі перших, тому що вашому малюку буде легшее познайомитисяі з трьома-п'ятьма хлопцями, ніж освоїтися серед двадцяти однолітків.

2. Відвідайте группу заздалегідь.

Попросіть вихователя заздалегідь показати вам ігровукімнату. Розгляньтеі грашки, покажіть маляті, де він буде їсти, де буде спати. Коли він вперше залишиться один, йому буде легшее освоїтися в новій  обстановці.

3. Не лякайте дитину садком.

Часто чуємо від мам наступне: «Не будеш мене слухатися, підеш у садок, там вихователь навчить тебе поводитись правильно». Караючи або погрожуючидитині садком, Ви формуєте в неї негативнее ставлення як до садка, так і до вихователя.

4. Не стійте під вікнами садка.

Батьки, особливо мами, не менше за своїх дітей переживають розставання. Не варто сидіти під дверима групи, так ви більше себе накрутіть, а малюку потрібна спокійна і радісна мама. Залиште свій номер телефону і  якщо щось буде не так, вам зателефонують. Краще витратьте цей час з користю, знайдіть собі цікаву справу або розвагу.

5. Довірте татові цю відповідальну справу.

Якщо ваш малюк болісно розлучається з мамою, попросіть тата в перший час відводитиїх у садок. З татами діти легшее розлучаються, тому що раніше не одноразово проводжали його на роботу.

6. Будьте впевнені і рішучі.

Якщо все ж таки малюк довго плаче в роздягальні і не відпускає Вас, не треба вмовляти його або чекати, поки він заспокоїться. Поясніть дитині, що ви її любите і обов'язково прийдете за нею, але зараз вам потрібно піти. Після цього твердо,нечекаючи коли він заспокоїться, відведітьїї в групу. Сльози не вщухнуть відразу, але з кожним днем процесс розставання буде проходити спокійніше.

                                                                         7. Побалуйте свою дитину.

Якщо є можливість, забирайте її раз на тиждень  раніше. Ваш прихід буде для малюка святом. Поцікавтеся як у нього  справи, запитайте як пройшов день. Обговоріть разом проблеми, що виникли. Оточіть його  увагою та любов’ю.